ОПИС ДОСВІДУ

Рябоволик Алла Костянтинівна – вчитель математики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт. Салькове Гайворонського району  Кіровоградської області.

Освіта : вища, у 1989 році закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського фізико-математичний факультет, спеціальність – математика та фізика.

Кваліфікаційна категорія – вища.

Педагогічний стаж – 26 років.

Науково-методична проблема, над якою працює вчитель: 

„Реалізація особистісно орієнтованого підходу в роботі з учнями

на уроках математики.“

Педагогічне кредо: „Учитель і учень – партнери.“

Життєве кредо: „Завжди і всюди діяти гуманно, чесно і справедливо.“

Обрана мною проблема „Реалізація особистісно-орієнтованого підходу в роботі з учнями на уроках математики“ приваблює мене тим, що якщо постійно у навчальному процесі формувати особистісно-орієнтовану роботу щодо учня, то спостерігається підвищення його успішності в навчанні, загальному та математичному розвитку, активізуються особистісні функції в навчальній діяльності.

 „Немає дітей обдарованих і необдарованих, талановитих і звичайних. Обдаровані, талановиті всі без винятку діти. Розпізнавши, виявивши, розкривши в кожному учневі його неповторно-індивідуальний талант – означає підняти особистість на високий рівень розквіту людської гідності.“

В.О. Сухомлинський

Час, в який ми живемо, – це формування нової цивілізації, нової державності. Суспільству потрібні свідомі, компетентні громадяни. Тому головним завданням школи є не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до безперервного навчання.

Згідно з Законом України „Про освіту“, Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвивального, що передбачає не тільки засвоєння учнями знань, але й формування у них навичок навчальної діяльності,  їх творчий розвиток, розвиток предметних компетенцій.

„Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи – виховання здібностей.“

В.О. Сухомлинський

Одним із найефективніших підходів до реформування сучасної освіти є особистісно-орієнтований підхід у навчанні та вихованні підростаючого покоління. Метою особистісно орієнтованого навчання є виявлення суб’єктного досвіду кожного учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації.

Питання, пов’язані з формуванням всебічно розвинутої, творчої особистості учня, досліджували В. І. Андрєєв, Д. Б. Богоявлевська, Н. В. Кічук, А. Н. Лук, М. М. Поташник, С. О. Сисоєва, О. І. Скафа, З. І. Слєпкань, Н. Ф. Тализіна та ін. Психологічні аспекти творчості, проблеми вивчення й розвитку особистісних якостей учнів, формування творчих здібностей та творчого мислення у навчанні, мотивів творчої діяльності висвітлювалися в працях Л. С. Виготського, В. М. Дружиніна, Г. С. Костюка, В. А. Крутецького, В. О. Моляко, С. Л. Рубінштейна, М. Л. Смульсон, А. В. Хуторського та ін.

Якість реалізації особистісно-орієнтованого навчання математики у школі безумовно залежить від урахування специфічних принципів, а саме індивідуалізація навчання математики; принцип максимального наближення навчального матеріалу з математики до реалій життя; принцип спіралеподібної будови навчального матеріалу з математики; принцип постійної самооцінки учнями власної навчальної діяльності; принцип реалізації цілісного навчально-виховного процесу, що передбачає органічне поєднання навчальної роботи з математики в школі і роботи в позаурочний час.

Результати моєї праці мають бути такі, за яких відбувається розвиток особистості учня, його творчого потенціалу та пізнавальної активності.

Моє завдання – повернутися до особистості дитини, до її індивідуальності, створити найкращі умови для розвитку і максимальної реалізації її нахилів і здібностей.

Готуючись до уроку, я підбираю завдання так, щоб викликати інтерес до навчання учня, бажання вчитися, розвивати мислення, активізувати роботу думки. Розвиваючи розумову активність кожного учня, я пропоную завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам та посильні саме цьому учневі.

„ У кожної дитини думка розвивається індивідуальними шляхами, кожен розумний і талановитий по-своєму.“

В.О. Сухомлинський

Математика – спосіб інтелектуального розвитку людини. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані.

Математика розвиває творчі здібності, виховує критичність мислення, дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття адекватного рішення  в будь-якій життєвій ситуації.

Працюючи над проблемою – „Реалізація особистісно-орієнтованого підходу до учнів при викладанні математики“, намагаюся „не загубити“ жодного учня, даю шанс кожному розкрити себе.  

Особистісно-орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовки її до життя.

Уміє вчити той, хто вчить цікаво, хто викладає свій предмет так, що в душі учня зазвучали струни у відповідь і ні на хвилину не засипала його допитливість.  

 А.Ейнштейн

Маючи більш ніж 25 років педагогічного стажу роботи вважаю, що усні вправи є одним із випробовуваних засобів, що сприяють кращому засвоєнню курсу математики середньої школи. Вони розвивають в учнів уважність спостережливість, ініціативу, підвищують дисципліну і викликають інтерес до роботи, активізують розумову діяльність учнів. З їх допомогою встановлюю на уроці оперативний і ефективний зворотній зв’язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями конкретними знаннями та вміннями. Усні вправи дають можливість без великих витрат часу багаторазово „програвати“ типові ситуації та прийоми міркувань, проводити роботу з формування логічного мислення та мовної культури учнів.

Мета усних вправ:

-         формувати загально логічні та практичні уміння учнів, активізувати їх розумову діяльність;

-         розвивати мислення, уяву, увагу, пам’ять, креативність школярів;

-         виховувати пізнавальний інтерес, самостійність у здобутті нових знань, моральність, культуру, уміння гармонізувати своє «хочу», «можу» і «повинен».

МОЖУ + ХОЧУ = ГОТОВИЙ

Завдання усних вправ:

1. Навчальні:

1.1. розумового характеру:

-         стимулювання інтелектуальної активності;

-         спонукання до виваженої самооцінки;

1.2. практичного характеру:

-         підвищення життєвої компетенції учнів;

-         формування навичок пошукової діяльності.

2. Розвивальні:

- надання можливості реалізувати свої творчі здібності;

- формування і розвиток пізнавальних інтересів.

3. Виховні:

-         стимулювання та підтримка інтересу до уроків математики;

-         виховання гідного громадянина України та малої батьківщини.

Організація і методика проведення усних обчислень

-         Усні обчислення потрібно пропонувати учням, лише з'ясувавши заздалегідь, наскільки вони володіють прийомами усної лічби в обсязі програмних вимог попередніх років навчання.

-         Для усних обчислень доцільно відводити на уроці 5-7 хвилин. У більшості випадків тривалість усних обчислень визначає сам учитель, оскільки час, відведений для усної лічби, залежить від активності і підготовленості учнів, характеру матеріалу тощо.

-         Усну лічбу не обов'язково проводити на початку уроку. Вона може бути ефективною як в середині уроку, а також наприкінці уроку в процесі підбивання підсумків.

-         Усна лічба може бути підготовчим етапом до розв'язування задач підвищеної складності.

-         Під час усної лічби важливий темп виконання завдань. Тому потрібно звертати особливу увагу на те, щоб нічого не заважало учням і не відвертало їхню увагу.

-         Під час усних обчислень кінцевий результат учні одержують усно і проміжні результати не записують.

-         Готуючись до уроку вчителю потрібно добирати усні вправи залежно від мети навчальної діяльності. Можна також пропонувати учням самим добирати вправи для усної лічби.

 Види вправ для усної лічби:

1.     Вправи, що сприймаються на слух.

2.     Зорові вправи.

3.     Зорово-слухові вправи.

 

Усні вправи ефективні, діють на учнів мобілізуюче, своєю простотою захоплюють навіть учнів, які мають низькі та не високі навчальні досягнення у навчанні. Використовуючи їх, створюю в класі атмосферу змагання. Проте їх розв’язування потребує від учнів великого розумового навантаження і тому порівняно швидко втомлює їх.

Усні вправи, що проводяться на початку уроку, дають можливість учням швидко включатися в роботу.

Якщо вправи розв’язуються в середині уроку або наприкінці, то це своєрідна розрядка після інтенсивної роботи.

Розв’язування усних вправ не потребує великої кількості перетворень та громіздких обчислень, а є хорошою розминкою для учнів.

Існують як усні вправи так і напівусні, коли  завдання заздалегідь записуються на дошці. Зорове сприймання робить фактично непотрібним запам’ятовування даних чисел, чим істотно полегшує процес обчислення.

Але запам’ятовування чисел, над якими виконуються дії, є одним із факторів, що сприяють розвитку пам’яті. Учень, який не може втримати числа в пам’яті, надалі погано виконує обчислення. Тому не можна не до оцінювати  перший вид усних вправ, коли числа сприймаються лише на слух. Учні при цьому нічого не записують і ніякими засобами не користуються. Звичайно, цей вид усної лічби важчий, але він ефективніший.

Усні вправи допомагають учителю визначити знання учнів з тієї чи іншої теми, усунути помічені недоліки. Доцільно заохочувати учнів, які проявили активність, самостійність, оригінальність мислення.

Інтерес до діяльності має специфічну здатність підвищувати працездатність, включаючи увагу.

Наприклад:

Множення трицифрового числа на 999.

Маємо число, першими трьома цифрами якого є число, що множиться, зменшене на 1, а інші три цифри – доповнення перших трьох, що вже записані, до 9.                           347 ∙ 999 = 346653

Оскільки,

347 ∙ 999 = 347∙ (1000 - 1) = 347000 – 347 = 346653

641 ∙ 999 = ?

562 ∙ 999 = ?

 Множення числа на число, близьке до 10, 100, 1000 і т.д.

 24 ∙ 8 = 24 ∙(10 – 2) = 24 ∙ 10 – 24 ∙ 2 = 240 – 48 = 192

47 ∙ 9 = 47 ∙ (10 – 1) = 47 ∙ 10 – 47 ∙ 1 = 470 – 47 = 423

26 ∙ 98 = 26 ∙ (100 – 2) = 26 ∙ 100 – 26 ∙ 2 = 2600 – 52 = 2548

  Завдання обернені до піднесення до квадрата:

√4225 = 65, (42 – добуток послідовних чисел 6 і 7, для розв’язку вибираємо менше число, потім  дописуємо число 5).

√1225 = 35, (12 – добуток послідовних чисел 3 і 4, для розв’язку вибираємо менше число, потім  дописуємо число 5).

Крім усної лічби, велику увагу приділяю розвитку уяви, нестандартного мислення і фантазії учнів. Щорічно у вересні проводжу конкурс „Мислення, уява, фантазія“, присвячений дню народження В.О. Сухомлинського. Школярі із задоволенням складають ребуси, кросворди, математичні задачі, казки.

Світ очима математики

Підтримання бажання вчитися вимагає зміни способів і форм сприйняття нового, створення різних ситуацій для застосування вивченого. Виховання інтересу передбачає реалізацію багатьох методичних прийомів, пошук і застосування різних технологій навчання, а головне – невтомну вчительську працю, самовдосконалення і самоосвіту.

Вважаючи актуальною проблемою інформатизацію навчального процесу, використовую комп’ютерні технології. Серед існуючих засобів навчання впроваджую презентації та програмні системи контролю знань. Історичний матеріал на уроці обов’язково супроводжується ілюстративним доповненням (портрети вчених, фотографії, рисунки). Пропоную учням індивідуальні домашні завдання творчого характеру, які вони виконують на комп’ютері, виявляючи при цьому фантазію і винахідливість.

Як засіб моніторингу навчальних досягнень учнів та виявлення рівня сформованості життєвих навичок учнів впроваджую тестові технології. Тести є одним з ефективних засобів діагностики навчальних досягнень учнів. Основним призначенням тестового оцінювання вважаю виявлення прогалин у знаннях учнів. Тестування дає можливість залучити до діагностування всіх учнів на уроці, здійснити якісну підготовку до незалежного зовнішнього оцінювання.

Сучасний урок не можливий без інтерактивних технологій. Досить часто організовую роботу учнів на уроці в малих групах та парах. Така організація навчальної діяльності учнів виробляє навички спільної роботи та виховує відповідальність кожного учня за  її результат. На уроках математики заохочую школярів до активності, використовуючи такі технології інтерактивного навчання, як „Мікрофон“, „Незакінчені речення“, „Мозковий штурм“, „Навчаючи – вчусь“.

Для реалізації своєї методичної проблеми практикую проведення нестандартних уроків, таких як – „Пошук істини“, „Усний журнал“, „Турнір допитливих“, „Урок відкритих думок“, „Урок-вікторина“.

Одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики є проблемне навчання. Так, на уроках геометрії, ознайомлення учнів з новими геометричними фактами відбувається саме шляхом створення проблемних ситуацій. В результаті обговорення, дослідження, висування гіпотез учні самі приходять до формулювання теорем, способів розв’язування задач.

Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань. Враховуючи особисту зацікавленість школярів  у цих знаннях в навчальний процес впроваджую проектне навчання. Теми проектів обираються залежно від інтересів учнів. Авторами проектів  на теми: „Чотирикутники“ - 8 клас, „Звичайні дроби в навколишньому   світі“ під керівництвом вчителя стали учні 5-го, 8-го класу. 

Організація позакласної роботи з предмету дає можливість залучати учнів:

- до участі в конкурсі "Кенгуру";

- до роботи в Малій Академії Наук, вивчення життя математиків та їх відкриттів, шукати цікаві властивості чисел, викликає зацікавленість з предмету.

Учасники МАН:

- 2013рік – Шляхтун Ольга, 

учениця 9 класу, 

успішно захистила роботу 

на тему „ Загадкове число Пі “.

- 2014 рік – Федурко Микола 

захистив роботу на тему „ Числа Фібоначчі “ 

і став призером серед учнів 8 класів.

З великим інтересом і захопленням сприймаю і впроваджую в практику роботи все нове і перспективне.

І наостанок про заохочення. Похвала – це свого роду мистецтво виховання. Щоб учні прагнули працювати не за оцінки, а через усвідомлення особистісного росту, я вирішила розробити зразки подяк та дипломів для учнів, якими можна нагороджувати тих, учнів, які заслуговують на це і потребують такої похвали. 

З 2008 року являюсь активним членом клубу творчо працюючих вчителів математики "Математичний світ", на засіданням якого обмінюємося досвідом, шукаємо ефективні форми та методи навчання, виробляємо оригінальний педагогічний стиль навчання.

Враховуючи триєдину мету уроку, зміст навчального матеріалу, рівень підготовки класу та окремих учнів підбираю такі форми роботи на уроці, які дадуть можливість досягти найкращих результатів в навчанні і розвитку особистості учнів, які допомагають виявити їх індивідуальність, неповторність, розвинути здібності до самореалізації, створити умови для активізації творчої діяльності.

Отримую велику радість від творчої співпраці з учнями.

Впевнена, що мої учні виростуть мислячими, 

всебічно розвиненими, творчими особистостями.

  
Список використаних джерел:

1. Особистісно орієнтоване навчання [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://pidruchniki.ws/14810405/pedagogika/